Фонд гарантування вкладів виграв апеляцію у справі банку «Золоті ворота» на суму 618,7 млн грн

Як повідомляв Фонд, після запровадження в АТ «БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА» тимчасової адміністрації було встановлено, що значна частина кредитів була видана банком низці позичальників, пов’язаних між собою як за особою майнового поручителя, так і за предметом застави (цінних паперів, ліквідність яких сумнівна). За низкою позичальників проведення кредитних операцій було здійснено взагалі за наявності висновків про їх некредитоспроможність. І надалі, уже в процесі виведення банку з ринку, ці позичальники не обслуговували кредити.

Зрештою, проведення АТ «БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА» ризикової кредитної діяльності призвело до відсутності у банку коштів для виконання зобов’язань перед вкладниками і кредиторами.

Цього тижня 17-21 лютого суди різних інстанцій розглядають позови Фонду гарантування вкладів до пов’язаних осіб та власників 12 банків, що виводяться з ринку. Це позови як у господарських, так і у кримінальних провадженнях.

Кілька справ розглядатимуться судами апеляційної інстанції, зокрема:

• 18 лютого Південно-Західний апеляційний господарський суд продовжить розгляд апеляційної скарги Фонду гарантування на рішення   суду першої інстанції за позовом до пов’язаних осіб ПАТ «ЮСБ БАНК» на суму 514,3 млн грн (справа №916/3821/21).

Фондом було встановлено, що до моменту запровадження тимчасової адміністрації з установи було виведено та привласнено активи банку на значну суму з використанням механізму кредитування. Схема, зокрема, полягала у кредитуванні групи контрагентів – 11 юридичних осіб, що мають ознаки пов’язаних. Здійснена перевірка правочинів свідчить, що усі рішення про надання кредитів цій групі позичальників приймались із явним нехтуванням інтересів банку.

• Цього ж дня Північний апеляційний господарський суд розгляне скаргу Фонду на рішення суду попередньої інстанції за позовом до пов’язаних осіб ПАТ «КБ «ДАНІЕЛЬ» на суму 1,1 млрд грн (справа №910/12930/18).

Як повідомляв Фонд, у банку до визнання його неплатоспроможним застосовувались схеми виведення активів. Зокрема, видача незабезпечених кредитів та кредитів під неліквідне забезпечення. Як наслідок, на момент формування ліквідаційної маси 72% кредитного портфелю банку було безнадійною заборгованістю, а майже 22% усіх активів банку складали сміттєві цінні папери. Решта кредитного портфелю – це заборгованість фізичних осіб за споживчими та іпотечними кредитами, наданими під заставу рухомого та нерухомого майна, обслуговування яких зупинилось, в більшості випадків, до моменту введення тимчасової адміністрації у банку.