Відповіді на поширені питання
Щодо дотримання Інструкції про порядок здійснення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб захисту прав та охоронюваних законом інтересів вкладників (далі – Інструкція 825)
Відповідно до вимог Інструкції 825 Банк зобов’язаний надавати вкладнику Довідку, а вкладник обов’язково повинен ознайомитись з її змістом до укладення договору банківського вкладу/банківського рахунку, якщо вкладник не має рахунків у цьому банку, тобто є новим клієнтом. При цьому, примірник Довідки (підписаний вкладником), має зберігатися у банку в справі з юридичного оформлення рахунку.
Достатньо підпису вкладника.
У разі якщо договір укладається за допомогою засобів інформаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем та Банком надається Довідка в електронній формі у Банку має бути повідомлення вкладника про її одержання. Наприклад, якщо при оформленні он-лайн заявки на розміщення депозиту клієнт проставляє відмітку про ознайомлення з Довідкою, то в системі має зберігатися підтвердження такого ознайомлення (з можливістю друку відповідного звіту).
Якщо станом на 01 січня наступного року після укладення договору/договорів, один або декілька договорів вкладника є діючими, Довідка надається не рідше ніж один раз на рік у спосіб, що визначать сторони у договорі. При цьому, під терміном «рік» мається на увазі календарний рік.
Банк не зобов’язаний надавати вкладнику Довідку під підпис за договором банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку, якщо вкладник вже має рахунки у цьому банку/.
Проте, банк зобов’язаний надавати вкладнику Довідку не рідше ніж один раз на рік у строки та у спосіб, що визначать сторони у договорі (у паперовій або електронній формі).
У разі якщо договором, який укладений до дати набрання чинності вимог до Банку стосовно обов’язкового ознайомлення вкладника із Довідкою, не визначено конкретного способу ознайомлення з Довідкою, банк самостійно обирає спосіб щорічного ознайомлення такого вкладника із Довідкою, в тому числі шляхом її розміщення у приміщеннях Банку та/або на веб-сайті Банку (або в інший спосіб на вибір Банку, наприклад, за допомогою SMS-повідомлень, електронної пошти, поштового зв’язку тощо). Підтвердження вкладником ознайомлення із Довідкою в цьому випадку не вимагається.
Банк має право відмовитися від надання послуги або проведення фінансової операції у разі відмови вкладника від ознайомлення зі змістом довідки та підтвердження її одержання та/або ненадання вкладником необхідної інформації, у тому числі документів, передбачених законодавством, нормативно-правовими актами Національного банку України та договором.
Інструкцією не передбачена необхідність при щорічному ознайомленні клієнта з довідкою після укладення договору обов’язково долучати довідку та/або повідомлення про її отримання вкладником (в т.ч. за допомогою засобів інформаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем) до справи клієнта.
Достатнім буде наявне документальне підтвердження ознайомлення вкладника з Довідкою до укладення договору та при підписанні договору згідно п.п. 2 та 3 пункту 2 розділу IV Інструкції 825, а при подальшому обслуговуванні після укладення договору достатньо щорічного надання вкладнику довідки в будь-який спосіб, передбачений договором, в т.ч. з можливістю надання підтвердження надсилання довідки (якщо саме такий спосіб зазначений у договорі) без забезпечення підтвердження отримання її вкладником.
Згідно з новою редакцією Інструкції ця норма виключена як обов’язкова, але може залишатися в договорах на розсуд банка.
Так. Згідно з п. п. 3 п. 2 розділу IV Інструкції 825 норма щодо наявності в текстах договорів визначення вкладу відповідно до Закону виключена як обов’язкова, але може залишатися в договорах на розсуд банка (за умови її актуалізації відповідно до законодавства).
Щодо формування та ведення баз даних про вкладників
До бази даних про вкладників банку необхідно заносити інформацію про вкладників — фізичних осіб (крім фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності), які уклали або на користь яких укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Система написання адреси побудована відповідно до територіальної належності населених пунктів та підприємств поштового зв’язку до адміністративних утворень України. Адміністративно Україна поділяється на 24 області, 1 автономну республіку і 2 міста (м. Київ та м. Севастополь), що мають спеціальний статус «Адміністративні утворення».
Відповідно до наведенного поле «Область» не заповнюється, якщо вкладник проживає у містах Київ або Севастополь. Для всіх інших населених пунктів України поле «Область» повинно мати певне значення.
Якщо вкладник проживає в місті обласного (республіканського) значення або містах, що є адміністративними утвореннями (м. Київ та м. Севастополь), поле «Район» не заповнюється.
Якщо вкладник проживає в населеному пункті, у якому відсутня назва вулиці, реквізит «Вулиця, номер будинку, номер квартири» заповнюється словом «відсутні».
Для нерезидентів, а також для громадян інших країн вказується адреса їх тимчасової реєстрації на території України або, у випадку відсутності реєстрації на території України, адреса за межами України.
Ця норма є обов’язковою для банків по яких прийнято рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії проблемних.